Я живу в Добропіллі. У перший день війни я була на роботі. Потім пішла додому. Після початку обстрілів багато людей виїхало з міста, я не виїжджаю. Дуже страшно залишатись, але грошей на виїзд у мене немає. У моєї дитини був стрес через обстріли. Часто доводилось бігати до підвалу. 

Грошей зараз не вистачає. Добре, що допомагають гуманітарні організації. Взимку моїй родині потрібно було вугілля. Завдяки допомозі ми змогли його придбати. 

У моїх рідних немає домівок через обстріли. Багато хлопців знайомих загинуло. Страшно, що живу в такі страшні часи. 

Я хочу, аби мої діти пішли до школи. Чекаю на мир. Треба закінчувати війну.