У перший день війни я почула вибухи. У Слов'янську почалися обстріли. Я нікуди не виїхала. Вирішила залишитись у рідному домі. Тридцятого червня в моєму користуванні вибило вікна і двері після прильоту снаряду. Це був жах. 

У місті були проблеми з водою і газом. Пенсію я отримувала в Краматорську, тому що в Слов'янську не працюють банкомати. 

Ми з чоловіком залишилися самі. Усі рідні роз'їхалися по країні. Дуже хочу бачити всіх. Сподіваюся, що життя повернеться хоча б на рівень довоєнного часу.