Коли почалася війна у Бахмуті, я не могла повірити, що це відбувається у реальності. Сім днів я з родиною ночувала в коридорі між двома стінами. Обстріли у місті були дуже сильними, я постійно боялась, що снаряд влучить у наш будинок.

Запаси продуктів були, а ось у багатьох людей не було можливості придбати хоч щось, бо магазини були порожніми.

Я з родиною виїхала з міста спочатку до Полтави, а потім – в Бровари. Зараз тут намагаюсь розпочати нове життя, адже я - при надії: скоро чекаю на другу дитину.

Повертатись мені нікуди, бо в будинок прилетів снаряд, квартира зруйнована. Я сподіваюсь на завершення війни та перемогу України.