У перший день війни я злетіла з ліжка на підлогу від вибухової хвилі. Спочатку я не зрозуміла, що відбувається, потім дізналась, що почалася війна. Виїжджати відразу думки не було, бо залишити рідний дім було важко. Але обстріли не припинялись, в мій дім влучила ракета. У мене був шок. Тоді я зрозуміла, що треба евакуюватись.
Зараз живу в Світловодську. Періодично відвідую розбитий будинок в Харкові, але розумію, що повертатись поки що мені нікуди. Сподіваюсь, війна скоро закінчиться, і я зможу відновити власне житло.
