Я жила в Малій Токмачці. З самого початку війни почались обстріли. Я не могла повірити, що таке відбувається. Дуже сильно обстрілювали центр міста. Зруйновані були школи, дитячі садочки. Я жила у триповерховому будинку, там же і сиділа в підвалі. Не було води й світла. Росіяни розбили все. Люди поступово виїжджали з села. Після влучання ракети у мій будинок мене вивіз син. Дорогою були затори, на блокпостах багато людей. Я не змогла взяти з собою багато речей.

Коли приїхала до Запоріжжя, відчула якийсь сум і жах. Все таке чуже. Зараз я не знаю, як жити далі. Мій будинок зруйнований, а як повертатись в село, я не знаю. Сподіваюсь, що після війни все відбудуємо.