У перший день мені подзвонив син у паніці - не знав, куди їхати. Він був у Харкові. Так для мене почалася війна в Запоріжжі. Потім вибухи почалися і у нас. Я працювала на підприємстві, яке було єдиним, хто залишився тоді у Запоріжжі із забезпечення молочної продукції. 

22 березня 2023 року до мого будинку прилетів снаряд. В моїй квартирі вилетіли вікна, знесло двері у кімнаті. Мій син був вдома, а я на роботі.

Я дуже злякалась. На щастя, дитина не постраждала.

Зараз я сподіваюсь, що все буде добре. Живу одним днем та мрію про мир.