Я живу один, неодружений, дітей в мене немає, а батьки померли. 24 лютого я дізнався про війну по радіо. Я пам’ятаю, як до міста зайшли росіяни та почали грабувати.

Під час окупації було дуже важко. Росіяни знущались над людьми, забирали машини. Люди розповідали про їхні катування та жорстокість. Це мене найбільше шокувало.

Продуктів у мене не було. Я ходив додому до родичів та брав їжу у них. Вони піклувались про мене перед тим, як виїхати.

Обстріли були постійно. У місті зруйнували школу, загинули два підлітки.

Я чекаю на завершення війни, а потім Україна повинна вступити у ЄС.