У мене є чоловік і двоє синів. Ми мешкали у Слов’янську. У березні виїхали у Дніпропетровську область, бо бачили, що в місті з кожним днем ставало небезпечніше. Було тяжко кидати домівку, але життя важливіше за майно. У 2014 році ми також виїжджали. Переживаю за маму. Вона залишилася вдома. 

Я поки що не працюю. Ми отримуємо матеріальну допомогу від держави. Місцеві жителі підтримують: дали і продукти, і меблі. Церква і фонди також допомагають. Надіємося на краще. Чекаємо на перемогу.