Я далеко не можу ходити. Після початку війни так і залишаюсь вдома. У мене нікого немає, три сини померли. У місті постійно тривають обстріли. Багато людей загинуло. 

Не було води та продуктів. Мені привозили допомогу. Мені страшно щоночі. Я не можу побігти до укриття. 

Мене підтримують сусіди: хтось принесе водички, хтось привезе продукти. Я дуже всім вдячна. Я рада, що є добрі люди. Зараз чекаю тільки миру. Сподіваюсь, що ще поживу в мирі.