Я живу одна. Перший день війни для мене був важким. З сусідами стояла на вулиці й не розуміла, що коїться. Почались обстріли. Місто зараз переживає страшні часи. Багато руйнувань після прильотів, є постраждалі та вбиті. Мій онук зараз у полоні. Донька служила, але потім захворіла. Зараз її комісували. Я намагаюсь триматись, бо все це треба пережити. Сподіваюсь, що у майбутньому у всіх українців все буде добре, а я дочекаюсь онука додому. Головне, аби закінчилась війна.