Ірина Олексіївна часом думала поїхати з Краматорська у більш безпечне місце. Але все ж залишилась з сином вдома

Я мешкаю в Краматорську. Нікуди не виїжджала. Син також тут, він у теробороні Краматорська. Були думки виїхати у більш безпечне місце, але ми залишилися вдома. Дружина сина та дітки виїхали 13 березня. Увесь цей час ми не бачились.

24 лютого ми спали, а о 04:55 син підскочив і каже: «Мамо, почалася війна». Труднощів у мене не було, тому що я живу з сином. Одне страшне: стріляють.

З їжею та водою у нас все нормально. Пенсію приносять щомісяця. Усе нормально, жити можна. Але війна шокувала, шокує й буде шокувати. Чому це сталося? Що ми їм зробили такого, що нас потрібно бомбити?

Якби скоріше війна закінчилася. Сподіваюся, що все буде добре, ми все відбудуємо. Буде набагато краще життя, ніж зараз.