З першого дня війни я з сином сидів в підвалі. Я був шокований тим, що відбувається, як на нас могли напасти. Під час обстрілів було дуже страшно. На початку війни нам не вистачало продуктів, бо всі магазини були закриті. На щастя, у місто завозили гуманітарну допомогу.

Я дуже боюсь за свою родину, за життя обох синів. Про майбутнє зараз не думаю, бо у мене відчуття, що життя зупинилось. Сподіваюсь на завершення війни і мир в Україні.