Анатолій Ілліч під час війни поховав дружину. Діти та онуки поїхали подалі від військових дій, і чоловік залишився один. Через лінію розмежування він не може побачитися з дочкою і потрапити на кладовище до родичів. Почалися обстріли і було багато руйнувань, його квартира теж стала мішенню снарядів – «Я стояв посеред зали, тільки сів на диван і осколки пролетіли через усю хату, у квартирі, шести квартирний будинок, вони стріляли, вони і зараз ходять по селищу з автоматами». Анатолій Ілліч мріє про спокійне життя і щоб швидше закінчилася війна.