Під час бойових дій Світлана Майорова з чоловіком намагалися вберегти своїх дітей. Для грудної доньки міняли речі на суміші, а з п'ятирічним сином постійно розмовляли, щоб зміцнити його психіку.

Моя молодша дочка Маша народилася на початку війни в Донецьку. Наш район сильно обстрілювали. Одного разу я годувала дитину грудьми і побачила заграву від вибуху. У цей момент мене пересмикнуло, і я побачила, як п'ятирічний син впав на підлогу від страху. Машенька теж перестала їсти, сильно закричала, рознервувалася, довго не заспокоювалася.

На нервовому грунті у мене зникло молоко. Щоб прогодувати Машеньку, ми міняли речі на дитячі суміші, тому що дитячі посібники перестали платити. Нам дуже допомагала допомога від Фонду Ріната Ахметова, ми тільки й жили на ці продукти. Тоді нічого не було.

Ми потихеньку пояснювали старшому синові, що потрібно бути обережним, що все вже не так, як раніше. Грали з ним в машинки і показували, як треба ховатися. Поступово вчили дитину, показували сумку з документами, яку треба брати в першу чергу. У садочку теж проводили такі бесіди з дітьми, це навіть згадувати важко.

Мрію я про світле майбутнє. Хочу, щоб і у мене, і у дітей було все необхідне. Головне - щоб був мир і спокій.