Ми живемо в селі Капулівка Нікопольського району. В перший день війни були вдома. Побачили, що ракети летіли. У мене на очах наші збили ракету над морем. Це страшно.

У нас в селі було тільки два легких обстріли. Один раз попали хлопцеві в голову осколком, а так - слава Богу. Як з Енергодара стріляють, до нас то дуже чутно, це страшно. Є люди, що виїхали. А ми не збираємося.

Нам навіть допомогу дають, а так - і ліки є, і питна вода є, слава Богу.

Є рідні, які воюють, переживаємо за них. Дуже багато молодих хлопців загинуло, патріотів - то це страшно.