Валентина мешкала недалеко від Енергодару, але через обстріли довелося покинути свій будинок та виїхати до Вінниці. Героїня ділиться, що тяжко переживає всі військові події, під час гучних звуків починає задихатися. Вона нудьгує за своїм будинком у селі. Сподівається, що він уціліє і їй буде, куди повернутися, бо не звикла до міського життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: