Я  жила в селі Галіцинівка. Так тут і проживаю, нікуди не виїхала. Мені 71 рік. Як почали у нас стріляти, так ми і узнали, що війна. Звісно, були проблеми. Особливо - з медикаментами. Ну, вижили, слава Богу, живемо. Все воно забувається, мені трошки легше вже.

Розкидала війна кого куди, рідна сестра – хтозна де. Як війна почалася - я не знаю, де вона і є. Хочеться, щоб війна швидше закінчилася. Щоб ми дочекалися миру і зустрілися з рідними.