Історії, які ви нам довірили
Валентина Сатаненко часто згадує про своє щасливе довоєнне життя, коли вони жили великою родиною. З початком бойових дій у Торецьку все змінилося.
«У перші дні дуже страшно було. Танки вулицею їздили», – згадує Валентина Миколаївна. Після першого обстрілу вона не могла вийти з підвалу: сиділа там і плакала. Їй довелося побачити всі жахи війни: і руйнування, і як поруч вбило жінку, і як над селищем пролітали літаки. У її онуки під час обстрілу були панічні атаки: вона падала на землю і хапалася руками за голову.
Все своє життя Валентина Миколаївна пропрацювала у колгоспі, і зараз виживати їй допомагає лише власне господарство.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
