У мене є чоловік і десятирічна донька. Ми мешкали в Харкові. Коли почалася війна, були великі черги в супермаркети. У маленьких крамницях продукти швидко закінчилися. Аптеки не працювали.
Ми виїхали в Полтаву. Забрали з собою кішку, а папугу залишили в сусідів. Страшно було виїжджати. Через затори добиралися довго. Зараз ми з чоловіком не працюємо. Донька навчається дистанційно. Ми вдячні всім людям і організаціям, які допомагають нам.
Відволікатися від того, що відбувається, допомагають прогулянки подалі від людей.
Сподіваємося, що війна наближається до завершення. Хочемо повернутися додому, працювати й допомагати відновлювати рідне місто.
