Ганна прожила в Селидовому понад 40 років. Вона приїхала туди з Вінницької області, знайшла роботу, створила родину. Але влітку 2024 року змушена була покинути рідне місто через війну. Евакуація привела її до Кам'янського, де вона разом із чоловіком та свекрухою почала новий етап життя. Свекруха, на жаль, не змогла довго витримати стресу й невдовзі пішла з життя. У новому місті Ганна змогла знайти роботу у відділі освіти. Вона бухгалтер за професією, але працювала на різних посадах у навчальних закладах, була завгоспом, комірником. До останнього залишалася в Селидовому, підтримуючи людей у місцевому гуманітарному штабі, доки ворожий обстріл не зруйнував школу, де вона працювала.