Євдокія Григорівна під час обстрілів сиділа у погребі. Страшно було, коли літаком бомбардували Кондрашівку. Не припинялася нескінченна стрілянина та загинули люди. Жінка хоче забути про те, як бомбили – «Коли йдеш вулицею, а починають бомбити, починають снаряди летіти. Ти біжиш додому, а вона за тобою летить, таке ніколи не забувається». Євдокія Григорівна мріє, щоб відкрили кордони та поїхати до дітей до Луганська.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: