Сім’я Таміли Олександрівни понад чотири місяці жила в страху й тривозі в окупованому Херсоні

24 лютого моя сім’я прокинулась о п’ятій ранку від гучних вибухів, які лунали в Херсоні. Згодом ми з'ясували, що це був військовий аеродром у Чорнобаївці, який ще довго палав і вибухав.

В кінці лютого я понад шість годин стояла на морозі в черзі за продуктами.

Я жила в окупованому Херсоні понад чотири місяці, тому на собі відчула дефіцит ліків та харчів. Місто переживало гуманітарну катастрофу. Дякуючи волонтерам, люди змогли отримувати ліки від тиску та цукрового діабету.   

Ми були змушені покинути свій рідний Херсон. Наразі ми з родиною винаймаємо житло в Києві. Я - медичний працівник, зараз працюю онлайн.

Ми виїжджали з Херсону з перевізником, наша дорога розтягнулась на вісім днів, адже росіяни не пропускали нас на блокпостах.

Найбільше радості приносять нам успіхи ЗСУ. Ми молимося за кожного воїна.

На щастя, трагічні події не завдали мені та членам моєї сім'ї фізичного болю, але морально ми пригнічені та налякані, бо багато наших близьких та рідних залишається в окупованому місті.