Історії, які ви нам довірили
У Харкові ми ночували у метро. Психологічно витримати це було дуже важко. Їжу нам давали. Мене шокувало, що на нас напала росія. Ми виїжджали потягом. Людей було дуже багато, їхали 22 години. Було дуже тяжко. Донька- воєнний хірург залишилась у Харкові.
Багато моїх рідних зараз на фронті. Я ними пишаюсь і дуже за них хвилююсь.
Одного разу ми намагалися повернутись до Харкова, але там стріляють, і там знаходитись неможливо. Ми повернулись до Полтави. У дітей впав зір, зараз лікуємо.
Я дуже хочу завершення війни. Вірю в нашу перемогу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
