Три місяці я сидів у Гуляйполі під обстрілами. У перший день війни я стояв під військкоматом, аби піти не фронт, але мене не взяли за віком. У мене були дві собаки, одну з них отруїли росіяни. Також вони пограбували мій будинок. 

Ракети літали по місту постійно. Обстріли були такими потужними, що мені доводилось бігати у підвал. У Гуляйполі зруйновані цілі вулиці. Це дуже страшно.

З міста мене евакуювала дочка. Зараз я живу в Запоріжжі. Мене тут вразили люди, які постійно допомагають. Я сподіваюсь, що ми вистоїмо, і я повернусь додому відновлювати хату.