Я пенсіонер з міста Гуляйполе. Перший день війни зустрів вдома. Росіяни місто бомбили відразу після вторгнення. Декілька місяців я перебував в окупації. Життя без води, світла та газу було нестерпним. Обстріли були постійно. Це був якийсь жах. 

Я забив вікна, аби захистити від обстрілів, та вирішив виїжджати. З міста мене вивіз син. Зараз я живу в Запоріжжі, винаймаю квартиру.

У Гуляйполі у мене залишилось все. Я ще мрію туди повернутись, завести господарство і жити мирним життям.