До війни Валентина Михайлівна працювала медсестрою в Луганську, але з початком воєнних дій в місті довелося виїхати. Жінка згадує, як закрилися майже всі магазини, а люди намагалися швидше вибратися в безпечне місце. У той непростий час гуманітарна допомога стала для багатьох порятунком і єдиною можливістю вижити.

У чотирнадцятому році ми залишилися зовсім без коштів для існування