Мені 58 років. Я з міста Марганець Дніпропетровської області. 24 лютого були обстріли військової частини, розташованої неподалік. Потім деякий час була тиша. А в червні й липні стало дуже гучно. Через три будинки від мого стався вибух. Я вирішила виїхати до племінниці в Запоріжжя. 

Чоловік і старший син залишилися в Марганці. Менший син другого березня пішов захищати країну. 18 листопада загинув під Бахмутом. 

Я отримувала гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова, за що дуже вдячна. 

Перемога буде за нами. Моє майбутнє – у моїх внуках. Буду займатися їхнім вихованням.