«У чергу за хлібом я записувалась за два дні до видачі»

У перший день війни я побачила з вікна колону російський танків. Потім почалися вибухи. Магазини не працювали, а запаси їжі закінчились дуже швидко. За хлібом я записувалась у чергу за два дня до видачі. На руки давали одну буханку з гуманітарної допомоги. Виживати було дуже важко.

На деякий час я виїжджала до Полтави. Дорога була небезпечною, бо тривали обстріли. Я бачила, як навкруги міста військові сиділи в окопах. Мені було дуже страшно.

Після визволення Охтирки, ми з чоловіком повернулись додому. Зараз я відволікаю себе макраме та плету сітки. Чекаю на мир та перемогу України.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/