Я пенсіонерка. Живу в Запоріжжі. Евакуювалася з окупованого Сєвєродонецька. У будинок, в якому я жила, було три прямих влучання. На моєму поверсі згорів коридор. Донька також втратила майно. Ми виїхали першого березня в Дніпро, але там було дорого орендувати житло, тому переїхали в Запоріжжя. Тут сплачуємо тільки за комунальні послуги. 

У перший день російського наступу в моїй квартирі вилетіли вікна.

Я перейшла до доньки. Ми сиділи в підвалі. Вона виїхала першою, а потім і мене забрала. Ми виїжджали на маршрутці. Під час обстрілу зупинилися. Водій наказав сховатися. Коли настала тиша, поїхали далі. 

Як внутрішньо переміщені особи отримуємо виплати від держави й гуманітарну допомогу. Ми дуже за це вдячні. 

Чекаю на перемогу. Хай навіть руїни будуть – усе одно поїду додому. Там похована моя менша донька. Я хочу побувати на її могилі.