У перший день війни до села на танках заїхали росіяни. Я з родиною опинилась в окупації. Прожила там місяць та вирішила виїжджати, бо обстріли були дуже сильними. Мої батьки залишались у Харкові. Коли до їхнього будинку прилетів снаряд, вони пішли жити у підвал. 

Я виїжджала до України через Росію. Шлях був довгим. З чоловіком ми зупинились у Полтаві. Згодом до нас приїхали мої батьки. Тож зараз ми  живемо всі разом.

Моє село деокуповане, але повернутись туди я не можу через небезпеку. Хочу жити в мирі та спокої.