У Нікополі на Дніпропетровщині облаштовують безпечні простори для дітей. Вони діють у підвалах шкіл, у бомбосховищах. Це – з міркувань безпеки, адже місто з липня 2022 року - під постійними артобстрілами, а віднедавна чи не щодня витримує ще й удари дронами-камікадзе. За чотири кілометри, на лівому березі Каховського водосховища, стоять російські окупаційні війська.

У таких умовах усі дитсадки й школи працюють дистанційно. І все ж у Нікополі залишається понад 7 тисяч дітей, яким потрібні надійні локації для позакласних занять, зустрічей з педагогами та психологами, спілкування одне з одним.

Як працюють дитячі безпечні простори, де ще їх планують облаштувати та чи змінила ментально війна учнів та вчителів – у репортажі Радіо Свобода з Нікополя і району.

А це – схожий безпечний простір в іншому ліцеї Нікополя. Називається «Кенгурушка». Він також – у підвалі, в укритті. Директорка закладу Поліна Записочна розповідає: збираються кілька разів на тиждень групами – по 10-15 дітей.

Тут діти й танцюють, і співають, і бігають

Безпечний простір для дітей, Нікополь Дніпропетровської області, лютий 2024 року

Проводять не лише позакласні заняття, а й підготовку до шкільних олімпіад, і самі олімпіади.

Тут діти й танцюють, і співають, і бігають

Поліна Записочна

Простір для розваг та спілкування є, констатує керівниця, але самі діти дуже змінилися через війну.

«Ми прибираємо столи – тут діти й танцюють, і співають, і бігають. Маленькі дуже полюбляють гратися з кінетичним піском, в іншій зоні – займаємося зі старшими.

Дітям бракує елементарного – спілкування. Коли починається заняття, вони хоч трохи жвавішають, згадують, що вони діти, починають бігати, стрибати, гратися», – ділиться директорка.

Тут діти й танцюють, і співають, і бігають

Плакат в одному з просторів

«Діти дуже змінилися за два роки війни. Я не скажу, що налякані. Ми побачимо ці наслідки через роки. Діти стали більш байдужими. Це помічаю й на уроках.

Вони байдужі до емоцій, до веселощів, до інформації, їх важко насмішити, розворушити. А ще – діти мало розуміють загрозу і вірять, що ми, дорослі, їх захистимо», – вважає Поліна Записочна.

Тут діти й танцюють, і співають, і бігають

У дитячому просторі в бомбосховищі

Тут діти й танцюють, і співають, і бігають

Вікна школи були пошкоджені через обстріл

Тут діти й танцюють, і співають, і бігають

Після руйнування Каховської ГЕС у Нікополі проблеми з водою. Питну воду роздають із ємностей у школі

«У нас, наприклад, тут бабуся 86 років, ми її не кинемо. І так у кожної родини – квартира, будинок, родичі. Допомагають вижити родина, робота, колектив», – додає вона.

Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.