Різак Анна, 1 курс, Кельменецький професійний ліцей

Вчитель, що надихнув на написання есе - Назарчук Олег Володимирович

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Сутність миру: коли тиша голосніша за вибухи. Я часто замислююсь: що таке мир? Це не просто тиша після пострілу, не перерва між війнами. Мир - це можливість жити, а не виживати. Це коли мама варить борщ, не озираючись на сирени, а діти йдуть до школи, не спускаючись у підвали.

Справжній мир - це коли серце спокійне, бо знаєш: сьогодні не буде втрат.

Світ неодноразово втрачав цей спокій. Друга світова війна стала поворотною точкою не лише в історії, а й у свідомості людства. Уявіть собі: понад 60 мільйонів загиблих, знищені міста, згарища замість будинків, і - атомні бомби, що стерли з лиця землі Хіросіму й Нагасакі. Світ затамував подих. І саме тоді з’явилася ідея, що мир - не автоматичний стан, а крихка конструкція, яку треба будувати разом. Так виникла Організація Об’єднаних Націй - спроба дати людству шанс більше не повторювати своїх помилок. Але історія циклічна. Сьогодні моя країна знову платить найвищу ціну за право жити вільно.

Україна щодня доводить: мир - це не слабкість, а сила. І ця сила - у людях, які попри втому й біль не здаються. Воїни, медики, вчителі, волонтери - кожен з нас веде свою війну за майбутнє без вибухів.

Мир - це не просто слово в підручнику з історії. Це наш спільний виклик. Його не подарують - його здобувають. І навіть тоді, коли світ розриває на частини, мир починається з кожного з нас - з нашої здатності співчувати, підтримувати, будувати, а не руйнувати. Бо тиша, яка настає після перемоги - це найгучніший звук у світі.