Юлія кілька разів була готова поїхати, щоб не відчувати постійного страху, не чути вибухів, не дивитись на понівечені хати. Але кожного разу її зупиняв обов’язок. Вона лишалася, щоб виконувати свою роботу – допомагати у евакуації, розподіляти гуманітарку, робити коктейлі Молотова і ще багато чого.