У перші дні війни мій чоловік і син пішли воювати. Онука не бачить батька вже півтора року.
Я мешкаю на п’ятому поверсі. Бували дні, коли не було води. Мені доводилось носити самій. Також тяжко було виживати без світла.
У Дніпрі залишається моя донька. Разом чекаємо на перемогу. Набралась мужності та сил і вірю, що все буде добре. Дуже хочу обійняти всіх рідних після перемоги. Душу гріють малюнки чоловіка, які він мені надсилає з фронту.
