Будинок Вікторії у Маріуполі опинився під перехресним вогнем. Вона та мати не могли вийти на вулицю, щоб розпалити багаття та приготувати їжу. Від голоду врятувало печиво! Коли багатоповерхівка спалахнула, довелося вибиратися! Вікторія вела маму, її сліпу подругу, несла двох котів. Думала, що новий притулок знайдуть у лікарні, де раніше працювала медсестрою. Але медустанову захопили окупанти. Звідти жінок намагалися переправити до Росії.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: