Ольга, як і багато маріупольців, пережила всі жахи війни. Будинок, де жила її родина, зруйнований. Без світла, газу та води жили практично у підвалі, ховаючись від постійних нальотів та бомбардувань. А коли виїжджали, була тільки одна думка – якнайшвидше і подалі.
"Коли ти їдеш у машині, та скрізь, як у фільмі, постріли, і ти не розумієш, доїдеш ти чи ні, ще й із двома дітьми".
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.