Я була дуже задоволена життям, яке було до війни. Не думала, що таке може бути. Прямо у дворі падали снаряди, ми бігали в підвал, це не передати словами. Вранці повернулися з підвалу додому, а там все розбито, завалився балкон. Вже трохи все відновили, поміняли вікна, бо взимку було холодно.

Тут таке творили... Ми думали, що будинок розвалиться

Війна дуже сильно вплинула на наш побут, люди стали полохливі. Ми живемо, як на пороховій бочці.

Дуже хочеться пожити спокійно, без побоювань гуляти в парку. Багато з міста поїхали, а пенсіонерам діватися нікуди, ми залишаємося вдома.

Перед тим, як у лютому [2015 року] підписали перемир'я, тут таке творили... Ми думали, що наш будинок розвалиться.

Моя найбільша мрія - не чути постріли, щоб у дітей все було нормально. Хочеться пожити без війни, подихати спокійно.