До війни працювала у місті Донецьку. Були постійні обстріли, під якими щодня доводилось добиратися до роботи. Цілу зиму не було опалення, доводилося включати газову плиту і спати на кухні. Раз на тиждень давали воду всього на дві години, запасалися.
Згодом довелося переїхати до Львова, винаймаю житло. Отримую виплатити як ВПО. Я вдова. Чоловік загинув на шахті в 1996 році, а пенсію по втраті годувальника ніхто не оформлює, кажуть, що стажу не вистачає.
Пережила трагічну подію - смерть сина… Всі речі залишилися у Донецьку. В голові лише спогади про мирне життя…

%20(3).png)

%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%E2%80%93%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F.png)



.png)



