Ємєліна Світлана, вчитель історії, Давидівобрідська ЗОШ І-ІІІ ступенів

«Війна. Моя історія»

Думки про початок війни прийшли ще у 2014 році. Але усвідомлення страшних подій відбулося 24 лютого 2022р. о 6 годині ранку. Я та моя родина проживали у Херсонській області, Бериславського району, селище міського типу Велика Олександрівка. Працюю вчителькою історії. Щоранку їздила за 13 км до школи, в село Давидів Брід, де дуже скоро почалися бойові дії.

Цей жахливий ранок ніколи не забуду. Йдучи на зупинку я дізналася про початок війни, вибухи, які вже лунали у Каховці було чути у нас.

Чоловік працює у Кривому Розі, на підприємстві ПівдГЗК. Приїхавши додому, вже не повернувся до міста. Моя вся родина – вчителі. Тож вирішили залишитися вдома та продовжувати працювати дистанційно.

9 березня 2022 року окупанти жорстоко увірвалися у наше селище. Відразу почалися обшуки та перевірка населення. Наступного дня росіяни пішли на Кривий Ріг, але наші воїни мужньо дали їм відсіч. Повернувшись у Велику Олександрівку – обстріляли центр села. Були поранені та вбиті. Мої відчуття – страх, біль, розпач. Майже увесь час сиділи у підвалі.

Люди почали масово тікати. Наше рішення – виїзд. Але зранку почалися обстріли, тож було прийнято рішення - переїхати до дідуся, у сусіднє село.

Пробувши 3 дні, дізнавшись, що почалися пошуки вчителів, вирішили покидати рідну домівку. Працювати на окупантів – нізащо. Виїхали до Кривого Рогу, дорога була не простою.

Дякуючи Дніпропетровській області та всім організаціям – отримали прихисток та цінну допомогу. Повернулися додому 15 листопада 2023 р. І надалі працюю вчителем дистанційно. Школа зруйнована. Сподіваємося на її відбудову.

Війна повністю змінила наше життя. Навчила цінувати кожну прожиту хвилину, ставлення до рідних,зрозуміти хто є справжнім другом. Викрити фальшивих та продажних людей, які швидко прийняли сторону окупантів.

Впевнена – перемога за Україно. І як вчитель прикладаю всі сили для виховання майбутніх патріотів.