Коли почалися бойові дії, кордони всі закрилися, виникли труднощі з пересуванням; хто не встиг виїхати, залишилися вдома і бачили весь жах війни. Жанна Миколаївна згадує:

«Ми були в цей час на дачі, і над нами летіли фугаси, міни, снаряди. Ми тікали, не знали куди ховатися, вижили, слава Богу».

Вона дуже переживає за дітей і чекає на стабільне, мирне життя.