Я живу один у Краматорську неподалік від аеродрому. Все життя прожив тут, працював на трьох оборонних заводах.

24 лютого дуже погано спав. Прокинувся від вибухів.

Найбільші труднощі – у відсутності опалення. Я замерзаю, світла немає. Як тільки його вмикають, підключаю всі обігрівачі. Вода є.

Ліки я весь час купую, мені без них ніяк не можна. У мене онкологія, через це – постійні болі. Я у важкому стані. За продуктами ходжу у крамницю. Раз на місяць отримую гуманітарну допомогу.

Син воює на фронті, на передовій. Був поранений, ноги прострілені.

Вважаю, що війна надовго. Це не війна, а вбивство мирного населення. Був би я молодим пішов би воювати у ракетні війська і вдарив би по кремлю.