Антоніна Іванівна згадує Первомайськ, свою батьківщину. В її пам'яті назавжди залишаться картини війни. «Пам'ятаю постріли, як зараз, дивлюся у вікно, а Первомайськ горить, там стріляють. Все як уві сні, і не вірилося навіть, що таке може бути», – розповідає жінка. Вона мріє потрапити на кладовище, відвідати могили своїх батьків.