Ми раніше жили у Харкові на Салтівці 606 м/р на 9 поверсі, але 7 березня вимушені були виїхати. Я втратила місце роботи. У дітей упав цукор, ледь привила їх до тями. Ніде нічого не працювало.Дуже важко було з молодшим сином, бо в нього безлактозне та безглютенове харчування.

Найбільше страшно було бачити артобстріли літаками, які літали вночі. Ти сидиш у темряві на 9 поверсі і не розумієш куди і що. І взагалі, доживеш до ранку із дітьми чи ні. Це були найдовші ночі в нашому житті.