24 лютого Гаврилу розбудив батько та сказав, що почалася війна. Хлопець не повірив у це, але плачуча вчителька під час онлайн-уроку підтвердила страшну звістку. Рідне місто Гаврили - Бердянськ було окуповано рф вже в перший день. Кілька місяців юнак  майже не виходив з дому, перебував або у своїй кімнаті, або у коридорі.

Родина хлопця велика – 4-ро дітей – намагалася виїхати з окупації, але перша спроба була невдалою. Величезні черги на блокпостах, де російські окупанти прискіпливо перевіряли чоловіків, сотні автівок, пограбовані заправки… Гаврило з родиною провів в автобусі три доби у черзі на виїзд, та вони були змушені повернутися назад до Бердянська. 

Наприкінці травня дивом, з другої спроби, вдалося виїхати до Запоріжжя. Хлопець пригадує, як побачили українських військових, як були сльози на очах від цього відчуття свободи. Зараз 16-річний Гаврило живе в Одесі, захоплюється грою на гітарі та найбільше мріє про закінчення війни.