Найбільш емоційний спогад Марини з Пісківки – це коли стіни та вікна трясуться від вибухів, а вона закриває своїм тілом двох маленьких діточок. Складно стало у перший же день російського вторгнення. Вже о 9 ранку неможливо було зняти готівку, або розрахуватися карткою в магазині. Ховалися від обстрілів в сестри, але скоро стало зрозумілим, що перечекати біду не вдасться, вона підходила все ближче і ближче. Тоді Марина з дітьми виїхала навмання. Зупинилися на Волині, у її подруги. 

Зараз Марина займається з дітьми, як психолог. Проводить тренінги, допомагає відпускати негативні спогади.