Я живу з сином – інвалідом дитинства. Війна мене вибила з колії. Почалися обстріли. Три місяці не було в місті води, світла і газу. Носити воду було важко, допомогти нікому. 

Війна мене шокувала. Я не думала, що доживу до такого. Кожен день сама себе заспокоюю, приймаю таблетки і краплі. Сподіваюся, що війна скоро закінчиться.