Лариса Семенівна не може забути пережитий жах: «Летів літак, а я вийшла на вулицю за будинком. Я впала і він наді мною летів, я свідомість мало не втратила». Під час обстрілів зоставалася вдома, постійна тривога та хвилювання за власне життя не полишала її. Жінка згадує мирний час, коли були стабільність та спокій, коли можна було поїхати до Луганська чи Харкова.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
