Разом із мамою Світлана виживала у багатоповерхівці Центрального району.

"Якщо судилося загинути, загинемо вдома. Якщо вижити - виживемо. Ми не хотіли чекати смерті у притулку", - пояснює своє рішення дівчина.

Район, де проживала Світлана, щодня зазнавав авіаударів. Серед загиблих були й сусіди.

"Будинок горів два дні. І там живцем горіли люди. Якби я жила на верхніх поверхах, я б викинулася", - з жахом згадує Світлана.