48 років життя Людмила присвятила культурі, а останнє десятиліття - ще й волонтерству. Перші кадри з Майдану вразили її настільки, що вона не змогла залишитися осторонь і почала збирати допомогу. Потім були роки підтримки бійців АТО, а з початком повномасштабної війни вона подвоїла сили: плела сітки, формувала продуктові набори, збирала речі першої необхідності для фронту та госпіталів. Праця волонтера важка, але допоки йде війна, Людмила не збирається зупинятися – бо хлопцям на передовій значно важче.