«Трирічний хлопчик дуже перелякався – з ним працюють спеціалісти»

Мені 73 роки. Я живу в Охтирці. 24 лютого під моїми вікнами проїхали танки і броньовані машини. Я розплакалася. Нічого не розуміла, поки не почула з новин, що почалася війна. Потім зателефонував син із Дніпра.

Коли розбили тепломережу, довелося попроситися до знайомих, у яких було автономне опалення. А зараз я наглядаю за квартирою сусідів, які виїхали в Прагу.

Коли російська армія вдарила по вулиці, на якій живе моя племінниця, її трирічний син злетів з дивана. Він дуже перелякався. З ним працюють спеціалісти. Я дуже за нього переживаю.

Я нічого не потребувала. Не навантажувала себе нічим. Намагалася трохи допомагати армії. Люди в’язали шкарпетки для воїнів, а я підготовлювала нитки. Ми з волонтерами підтримували одне одного словом і ділом.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/